уречевити
Смотреть что такое "уречевити" в других словарях:
уречевити — див. уречевлювати … Словник синонімів української мови
уречевити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
уречевлювати — уречевити (утілювати у чомусь матеріяльному), матеріа[я]лізувати, у[в]тілювати, у[в]тілити, перетворювати, перетворити … Словник синонімів української мови
зматеріалізувати — у/ю, у/єш, док., перех., книжн. Втілити що небудь у матеріальній, конкретній формі; уречевити … Український тлумачний словник
уречевлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уречевити. || урече/влено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
уречевлення — я, с. Дія за знач. уречевити … Український тлумачний словник
